Готові змінювати точку зору

ЛГБТК+

Про проєкт

Увага! Цей проєкт проводився в рамках компанії Artellence і разом з подібними проєктами став передумовою створення ГО “Асоціація розвитку великих даних та інформаційних технологій України” з залученням експертів, які безпосередньо впроваджували цей проєкт.

Ми проаналізували коментарі та пости українського сегменту Facebook щодо ставлення до ЛГБТК+ людей за допомогою штучного інтелекту на замовлення громадської організації "Інсайт".

Мета дослідження — визначити тональність суспільної думки щодо ЛГБТК+ спільноти. Дізнатися, які новини та тематики превалюють у спілкуванні щодо ЛГБТК+. На базі цього дослідження організації, що працюють з ЛГБТК+ спільнотою, можуть створити ряд заходів для збільшення рівня толерантності в Україні.

Чому це важливо?

Такі зрізи суспільної думки варто досліджувати, щоб заходи для підтримки ЛГБТК+ спільноти мали більш точковий вплив. Завдяки цьому дослідженню стають зрозумілішими основні занепокоєння та тригерні зони суспільства щодо ЛГБТК+.

Методологія дослідження

В аналіз увійшли пости й коментарі під ними українського сегмента Facebook-сторінок і акаунтів з 10+ тис. підписників.

Період дослідження: з березня 2020 по травень 2021.

Загальні дані:

аналіз здійснювався на основі 11,9 тис. коментарів;
автоматична розмітка коментарів за допомогою алгоритмів допускає похибку до 20%;
серед дописів, які аналізувалися, було виділено майже 4,9 тис. цільових з 85,8 тис. коментарів до них від жителів України.

Результати дослідження

За тональністю:

нейтральна тональність коментарів (ті люди, які не мають чіткої позиції) має найбільшу частку — 46%;
кожен п'ятий коментар (21%) — висловлення підтримки ЛГБТК+ спільноті;
до позитивних/негативних коментарів аналітики відносили ті, які висловлюють однозначну позицію людини;
коментарі, які не демонструють однозначного настрою, відносили до нейтральних.

За тематикою коментарів переважають:

Права:
найпопулярніша тема в коментарях, як з боку тих, хто підтримує права ЛГБТК+, так і опонентів (понад 2 тис. коментарів);
заперечення існування порушень прав ЛГБТК+ та й взагалі будь-яких проблем з правами у ЛГБТК+ людей в Україні;
відкидання існування прав людини для всіх і акцент на тому, що існують "нормальні люди", які заслуговують на ці права, та "ненормальні", що не заслуговують ніяких прав. ЛГБТК+ людей відносять до останніх;
люди сумніваються у необхідності дотримання прав людини в Україні та їх існуванні взагалі;
відсторонення від існування проблеми порушення рівноправності щодо ЛГБТК+ людей;
Релігія:
обговорюються релігійні та навколорелігійні питання, які заводять дискусію в зовсім іншу площину, далеку від дотримання прав людини та їх порушень;
чітких та аргументованих точок зору у таких коментарях обмаль;
здебільшого люди фокусуються на дискусіях "гріх-не гріх"
позитивні висловлювання частіше за все стосуються релігійних догм та приписів — проблематизується сам підхід в оцінці гомосексуальності різними конфесіями та церквами, робиться акцент на важливості існування світської держави та минулих звірствах різних церков й релігійних установ стосовно ЛГБТК+ людей, наголошується на тому, що релігія — це про любов, прощення та прийняття, а не про ненависть та насильство;
негативні коментарі сфокусовані на цитування Біблії та ототожненні гомосексуальної орієнтації з гріхом;
є негативне маркування таких важливих тем як секс, секс-освіта, доступ до інформації про безпечний секс, гендер, стать, гендерну рівність, ЛГБТК+ тощо. Майже все, що пишуть на ці теми у негативному контексті, пов'язують із занепадом моралі та аморальними вчинками чи аморальним способом життям;
кожен п'ятий коментар на тему релігії — позитивний (20%), нейтральних коментарів майже 40%, що значно переважає кількість тих, хто явно негативно ставиться до ЛГБТК+ у контексті релігій;
Діти:
тема дітей є інтерсекційною, адже питання, які підіймаються у коментарях, стосуються здебільшого не ЛГБТК+, а суміжних тем;
обговорення секс-освіти у школах, доступу до контрацепції, зміни у програмах навчальних дисциплін, антидискримінаційної експертизи підручників та загалом права дітей на доступ до інформації;
вираження емоцій щодо цілої купи реформ в різних сферах життя: булінгу, ювенальної юстиції, секс-просвіти, насильства над дітьми в сім'ях тощо;
теми часто не пов’язані з ЛГБТК+;
діти представлені як об'єкт, що не може сам приймати рішення чи мати якісь права. ЛГБТК+ люди при цьому розглядаються, як ідеологія, яка може зруйнувати вставлений консервативний патріархальний порядок. Головна тема таких висловлювань — заборони;
позитивні коментарі переважно розпорошені по сегменту реформаторства та модерних цінностей, де дитина вже не виступає лише об'єктом, а стає суб'єктом взаємодії і має права;
люди, що позитивно коментують тему дітей, пишуть про необхідність захисту дітей від булінгу, насильства й селфхарму через антидискримінаційні норми та впровадження доступу дітей до необхідної для них інформації;

найчастіші негативні коментарі — транслювання стереотипів без закликів до насильства;
понад половину коментарів не було віднесено до будь-якої теми, адже часто в онлайн-розмовах окремі коментарі не мають чіткої закінченої думки.

Негатив:

хоча відсоток негативних коментарів досить великий — 33%, значна їхня частка — висловлювання незгоди. В цю категорію також підпадають коментарі, які підтримують стереотипи та заперечують факти;
серед усіх негативних коментарів, упереджене ставлення до ЛГБТК+ становить близько 80%. В 10% негативу присутні образи.
погрози прямим насильством та смертю у Facebook-коментарях з'являються досить рідко;
стереотипи.